В Доме Ученых всегда наблюдалось "сообщение сосудов" – "Книголюбы" часто
перетекали в "Одессику" и наоборот. Вот и меня методист Дома учёных
Тамара Павловна пригласила на интересное заседание "Одессики" 24 июня.
Секция «Одессика» при Одесском доме ученых объединяет профессиональных
историков и любителей истории. На заседаниях «Одессики», которых с 1964
года было не одна сотня, обсуждались самые разные вопросы: об
архитектуре и музыке, истории и живописи.
Возглавляет секцию известный в Одессе историк и писатель, кандидат исторических наук Виктор Анатольевич Савченко
http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/1618383
На 24 июня запланированы интересные темы:
1) Революция 1905-1907г. 110 лет восстанию на броненосце «Потёмкин»
2) Встреча с А.О. Добролюбским - доктором исторических наук,
профессором, академиком Академии наук высшей школы Украины “Династия
профессоров»
Три фото Валерьяна Сироты
После вступительных слов ведущего первый доклад сделал Евгений Джумига
об истории повседневной жизни одесситов в 1914 – 1917 гг.
http://youtu.be/I3kPkCdCFmY
Во второй части этого же видео Станислав Кинка
http://vk.com/id11039973
аспирант кафедры новой и новейшей истории ОНУ и старший научный
сотрудник Одесского историко-краеведческого музея
http://history.odessa.ua/ рассказал о событии на броненосце "Потёмкин" и
различных эпизодах, связанных с ним.
Доклад Максима КАШКАЕВА, аспиранта ОНУ им. И. И. Мечникова, Одесса "О
туристическом значении восстания на броненосце "князь
Потёмкин-Таврический"
http://youtu.be/BeNgCoA3UVE
вызвал оживленную дискуссию о том, были ли это герои или пьяная
матросня? Прозвучали различные точки зрения на события и отношения к
нему со стороны как научного сообщества, так и общества в целом.
https://youtu.be/7tM6EMd7OFM
Теперь Виктор Анатольевич Савченко передаёт слово Андрею Олеговичу
Добролюбскому - доктору исторических наук, профессору, академику
Академии наук высшей школы Украины с его рассказом о своей династии
профессоров.
https://youtu.be/Xc9jWHYh97g
Добролюбский, Константин Павлович.
Семейный архив / К. П. Добролюбский, А. О. Добролюбский, Ю. А.
Добролюбская . – Одесса : Optimum, 2004 . – 225 с. – (Лит.-худ. малая
серия "Вся Одесса") .
Константин Павлович Добролюбский (17.05.1885 – 1.02.1953)
(фото не обнаружил)
К.П.Добролюбский принадлежал к тем деятелям старшего поколения нашей
науки, чье мировоззрение складывалось под влиянием революционной борьбы
начала ХХ в., формировалось на основе марксизма.
Наибольшую научную ценность представлял, несомненно, ряд его специальных
курсов по историографии и источниковедению нового времени, по истории
Франции XVI-XVIII вв. (напечатаны в 1936 г. на стеклографе на парвах
рукописи) и в особенности капитальный курс по истории французской
буржуазной революции конца XVIII века. Именно изучению этой революции
К.П.Добролюбский посвятил главным образом свою научную деятельность.
Здесь его авторитет как исследователя особенно велик. В этой области
К.П.Добролюбский трудился чрезвычайно упорно и целеустремленно на
протяжении 25 лет.
Олег Константинович Добролюбский продолжал пополнение библиотеки своего отца, историка, профессора Константина Павловича.
Библиотека Добролюбских была не только огромна, славилась и раритетами, и
тем, что, кажется, в ней можно было найти все – классические бульварные
романы начала двадцатого века, или такие легендарные книги, как
"Любовник леди Чаттерлей" Д. Лоуренса того же рижского довоенного
издания – чуть ли не первый скандальный, откровенно эротический, роман
прошлого столетия.
Андрей Добролюбский (род.1949 г.)
vk.com/doc-11649511_125965405?dl=b82498a515c24df956 известный одесский историк и археолог
http://glasweb.com/Andrey-Dobrolyubskiy-Doktor-istoricheskih-nauk-pr/
http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/1484479
Юлія Андріївна Добролюбська – д. філос. н., професор, зав. кафедрою всесвітньої історії та методології науки.
http://www.pdpu.edu.ua/kafedra-vsesvitnoji-istoriji-ta-metodologiji-nauki#1
Ю. А. Добролюбська – авторка підручників з грифом МОН України «Школа
«Анналов» – новая историческая наука» (2000 р.) та «Нариси нової
історичної науки» (2001 р.) (співавтори – А. О. Добролюбський, С. С.
Мохненко), у яких розглянуто становлення нової парадигми
історико-філософського знання, наданий опис антропологічної методології
«Нової історичної науки», містяться практичні рекомендації щодо її
впровадження у вітчизняну наукову практику.
Нею також видані навчальні посібники: «Культура перед обличчям
інстинкту» (2003 р.), де з історико-філософських позицій вперше в
Україні розглядаються проблеми етології людини – науки, яка встановлює
інстинктивно-генетичні механізми культурної поведінки людини з погляду
інформаційної «теорії життя» і «Историческая генеалогия» (2006 р.), де
комплексно поєднані теоретичні основи генеалогії з практичними
рекомендаціями для пошуку власної родословної, які були використані в
монографії «Семейный архив» (2004 р.).
Вона ж – укладач і перекладач хрестоматії «Західноєвропейське
середньовіччя XI-XV ст.ст.» – збірки документів, вперше виданих
українською мовою.
Укладач методичних рекомендацій та програм курсів за вимогами
кредитно-модульної системи для студентів спеціальності «історія»:
«Історія середніх віків», «Нова історія країн Азії, Африки та Латинської
Америки», «Історія країн Азії та Африки у середні віки», «Новітня
історія країн Азії, Африки та Латинської Америки», «Історична
генеалогія», «Всесвітня історія у художній літературі», «Історія культур
Давньої Америки, а також «Основних вимог до написання та оформлення
кваліфікаційних робіт».
Наукова робота. Наукова тема кафедри – «Когнітивні стратегії вивчення та викладання історії».
Розділ науково-дослідної роботи – «Культурно-антропологічна методологія історичних процесів».
Найкращі з студентських праць, виконаних під керівництвом Ю. А.
Добролюбської були подані до участі у Всеукраїнських конкурсах наукових
студентських робіт 2009-2013 рр.: «Культурно-антропологічне обличчя
єлизаветинської Англії» Подольська І. Л., «Специфічні риси османського
суспільно-політичного устрою» Канцир О. В., «Грузія та грузини у ХVIІІ
столітті» (між владою Османської імперії, Ірану та Росії) Девадзе Д. В.,
«Середньовічний бенкет» Кресюн Н. О., «Французький костюм» Тертична Ю.
В., «Французький шлюб» Мамонтова О. С.
Ю. А. Добролюбською започатковані щорічні наукові конференції студентів,
магістрів, аспірантів та молодих вчених і серійне наукове видання
«Історіосфера» (відп. редактор) де публікуються найкращі матеріали.
Перший випуск «Історіосфери» видано у 2006 р.
Ю. А. Добролюбська є також членом та заступником голови спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій з філософії.
Кандидатська дисертація на тему «Антропологічна методологія історичних процесів», 1999.
Докторська дисертація на тему «Типологія сучасної системи філософії
історії», 2011 р. Дослідження присвячені типології сучасної філософії
історії в контексті системного підходу. Запропоноване визначення об’єкту
та предмету філософії історії, виділені ключові підсистеми сучасної
філософії історії. Надана конструктивна оцінка методології історичної
школи «Анналів», встановлені характерні риси та особливості розуміння
ментальності як основи пізнавальної теорії. Проаналізована специфіка
антропологічної методології вивчення історичних процесів як некласичної
ментальної підсистеми філософії історії. Прояснений механізм
постмодерністських інновацій в філософії історії, особливості
застосування постмодерністського підходу до дослідження історичних
процесів та специфіка дослідницької стратегії. Співвіднесені
методологічні протиріччя та точки перетину між класичним трактуванням
історичного процесу, некласичною ментальною та постмодерністською
підсистемами. Доведене існування постнеокласичної підсистеми філософії
історії та наявність її когнітивної стратегії.
Типологія сучасної системи філософії історії: автореф. дис. ... д-ра
філос. наук : 09.00.03 [Електронний ресурс] / Ю. А. Добролюбська;
Південноукр. нац. пед. ун-т ім. К.Д. Ушинського. – О., 2011. – 36 с. –
укp. –
http://www.nbuv.gov.ua/ard/2011/11DYASFI.zip
Отзывы студентов
Отличный преподаватель! На парах весело,кроме шуток в тему, рассказывает много интересных вещей по предмету. Лекции не "сухие".
Очень хорошая женщина и преподаватель, да иногда не получается учить, но
все-таки в голове хоть, что-то остается! очень интересно на парах!!!!!
САМАЯ ЛУЧШАЯ ЖЕНЩИНА, ХОРОШИЙ ЧЕЛОВЕК И ОТЛИЧНЫЙ ПРЕПОДАВАТЕЛЬ. ПОБОЛЬШЕ БЫ ТАКИХ!!!!!!!!!!!!!!
Экскурсанты - одесситы 3-го возраста.
